Медитація – втеча від реальності?

Медитація допомагає нам жити від миті до миті. У житті від миті до миті існує Вічне Зараз. Вічне Зараз не можна відокремити від кожної миті. Ось мить, і у ній навколо – Вічність. Вічність вміщує в собі теперішнє, минуле й майбутнє.

Всередині Вічності – мить, але й всередині миті – Вічність. Це ніби океан. Всередині океану – незліченні крихітні краплини. Та кожна краплина вміщує в собі сутність величезного океану. Ми беремо краплину, і миттєво отримуємо свідомість величезного океану, тому що ця краплина втілює величезний океан. Так само кожну мить не можна відокремити від Вічності й Безкінечності. Медитація – єдиний спосіб відчути єдність кінечного з Безкінечним.

Чи спонукає нас медитація відійти від реальності? Ні! Навпаки, медитація надихає нас прийняти творіння Бога  як безпомилкову реальність, яка ще потребує трансформації та вдосконалення. Тільки коли земну свідомість буде трансформовано і свідомість нашого тіла буде трансформовано, ми зможемо справді вмістити в собі безкінечну Істину й безкінечне Світло.

Той, хто медитує, має діяти як божественний герой серед людства. Людство – невід’ємна частина Бога. Відкидаючи людство, як ми зможемо досягти божественності? Ми маємо прийняти світ таким, яким він зараз є. якщо ми не приймаємо чогось, як ми збираємось це трансформувати? Якщо гончар не торкнеться грудки глини, як він зможе виліпити з неї горщик? Світ навколо нас недосконалий, але ми також недосконалі. Зоря найвищої досконалості ще не зійшла. Нам потрібно розуміти, що людство у наш час далеке, дуже далеке від досконалості. Але ми також частина цього людства. Як нам відцуратися від своїх братів і сестер, які немов частини нашого тіла?  Я не можу відцуратись від своєї руки. Це неможливо. Так само, коли ми медитуємо одухотворено й віддано, нам слід приймати людство як своїх рідних. Нам слід брати їх з собою. Якщо ми в змозі дати іншим натхнення, коли знаходимося на крок попереду, в нас є можливість слугувати божественності в тих, хто йде за нами.

Отже, ми не повинні йти до гімалайських печер. Ми повинні тут і зараз бачити світ в обличчя. Ми повинні трансформувати світ силою своєї відданості божественному у людстві. Медитація – не втеча. Медитація – прийняття життя в його повноті з наміром його трансформації для найвищого прояву божественної Істини тут, на Землі.

(З книги Шрі Чинмоя “Безмовне навчання”)