Внутрішнє безмежжя

Свідомість-світло

Свідомість – це іскра життя, яка поєднує кожного з нас з Універсальним Життям. Це ниточка, що робить нас співзвучними Всесвіту. Якщо ви хочете злетіти до Трансцендентального, вам потрібна ниточка-свідомість.

Свідомість – це Іскра, що дозволяє нам увійти до Світла.  Саме наша свідомість поєднує нас з Богом. Це зв’язок між Богом і людиною, між Небесами й Землею.

У матеріальному світі мати говорить дитині, хто її батько. У духовному світі наші поривання говорять нам, хто є Бог. Хто є Бог? Бог – безкінечна Свідомість. Він також – Світло, що просвітлює Себе. Не існує людини, яка не мала б у собі цієї безкінечної Свідомості і цього Світла, що просвітлює Себе.

Наша Ціль – всередині нас. Щоб досягти тої Цілі нам потрібно увійти в духовне життя. В духовному житті ми найбільш потребуємо свідомості. Без неї все – ніби випалена пустеля. Коли ми заходимо у темне місце, ми беремо запальничку чи будь-яке інше світло, щоб бачити, куди йти. Якщо ми хочемо знати про своє непросвітлене життя, нам потрібна допомога свідомості.

Людина дуже обмежена у зовнішньому житті і зовнішніх досягненнях. Але та сама людина, коли вона входить у найпотаємніші глибини свого серця,  відчуває, що існує те, що постійно прагне себе розширити. То є свідомість. Ця свідомість поєднує його з найвищим Абсолютом.

Свідомість – наш справжній вчитель, наш дорогий друг і відданий раб.  Як раб, свідомість несе наше величезне невігластво до Бога. Як друг, свідомість розповідає нам, в чому найвище Знання. Як Вчитель, свідомість розкриває перед нами беззаперечну істину, що сьогоднішня недосконала людина з невтіленими можливостями  – це завтрашній досконалий і  проявлений Бог.

Свідомість співає. Вона співає пісню універсальної єдності. Свідомість грає. Вона грає в гру космічного Прояву. Свідомість танцює. Вона танцює зі здійснюючим внутрішнім Баченням Бога і здійсненою зовнішньою реальністю Бога. Свідомість діє. Вона діє через сповнені сліз, спрямовані вгору, самозречені поривання людини і низхідне захищаюче і просвітлююче Співчуття Бога.

Коли свідомість є сам рух, вона схиляється перед своїм Джерелом – Богом-Матір’ю.  Коли свідомість – сама безмовність, вона схиляється перед своїм Джерелом, Богом-Батьком. Від Матері вона отримує наймогутнішу силу, щоб  принести найвищу жертву задля несвідомої Землі. Від Батька вона отримує найвище Світло, щоб просвітлити непросвітлену Землю. Сама свідомість – одночасно і Світло, і Сила. Як Світло, вона ототожнюється з чистим натхненням і глибокими пориваннями  нашого внутрішнього світу. Як Сила, вона показує найвищу владу над найтемнішим рабством і невіглаством нашого зовнішнього світу.

Свідомість, якою користується духовно не пробуджене тіло, називається безпорадною свідомістю. Свідомість, якою користується обмежений витал, називається хворобливою свідомістю. Свідомість, якою користується безкомпромісний розум, називається повною сумнівів свідомістю. Свідомість, якою користується серце, що розкриває себе, називається істинною свідомістю. Свідомість, якою користується безмежна душа, називається плідною свідомістю.

Aum Anandamayee Chaitanyamayee Satyamayee Parame

«О Абсолютна Мати Існування-Свідомості-Блаженства!» Ця потрійна свідомість – найдовша довжина, найширша широта і найглибша глибина. Найдовша довжина – Безмежність. Найширша широта – Вічність. Найглибша глибина – Безсмертя. Коли свідомість живе у Існуванні, людство віддано отримує те, що одухотворено дарує Божественність. Коли свідомість живе у своєму власному світі, людство і Божественність з любов’ю, але не без подиву обмінюються досвідами. Коли свідомість живе в Захваті, людство осягнуло себе і є трансформованим, а Божественність проявлена й здійснена.

Сліпий, хто не бачить Свідомості-світла. Глухий, хто не слухається Свідомості-закону. Бідний, хто не може їсти Свідомість – плоди. Дурний, хто заперечує існування Свідомості-моря.

Запитання: Свідомість і думка – це одне й те ж?

Шрі Чинмой: Ні, уявімо, що свідомість – це стіл, а думки – мухи. Мухи постійно сідають на стіл, перелітають з одного місця до іншого. Стіл не буде пошкоджено, але його потрібно буде помити. А як очистити свідомість? Її можна очистити світлом серця.

Запитання: Чи може розум допомогти нам підтримувати високий рівень свідомості?

Шрі Чинмой: Ні, розум ніколи не допоможе підтримувати високий рівень свідомості. Якщо розум шукає і кличе, він може допомогти підняти рівень свідомості. Але розум не може допомогти нам підтримувати високий рівень свідомості. Це може зробити тільки світло душі. Душа дала цю силу також і серцю, але серце може це зробити тільки від імені душі. Якщо сама душа допомагає нам, наша свідомість лишається досконалою. Та якщо допомога приходить від серця, яке ще не повністю просвітлене, наша свідомість не залишається на однаково високому рівні. Але у серця набагато більше здібності зберігати нашу свідомість високою, ніж у розуму.

Запитання: Як той, хто тільки починає життя медитації, може визначити, чи його свідомість піднімається, лишається на тому ж рівні чи падає?

Шрі Чинмой: Той, хто тільки починає життя медитації, може легко визначити, чи його свідомість піднімається, лишається на тому ж рівні чи падає. Якщо він відчуває чистоту в серці, в усьому своєму єстві, то його свідомість незмінна. Якщо він відчуває щирість, то його свідомість піднімається. Але якщо він стає жертвою сумнівів щодо того, що відчуває або спостерігає, то його свідомість опускається.

Запитання: Як ми можемо підняти свідомість, коли відчуваємо загрозу негативних сил?

Шрі Чинмой: Коли ми відчуваємо загрозу негативних сил, нам потрібно відчувати, що ми маємо у собі найсильнішого друга, і цим другом є душа. Давайте знайдемо захист під крилами душі. Давайте звернемося до душі і молитимемось про її керівництво. Якщо ми покличемо цього друга, він, звичайно, буде боротися з негативними силами від нашого імені – душа врятує нас, захистить нас, просвітлить нас, вдосконалить нас.

Запитання: Чи потрібно осягнути чи досягти найвищої свідомості, перш ніж спілкуватися з недуховними людьми?

Шрі Чинмой: Спочатку треба осягнути Найвище. Тільки тоді ти зможеш наважитися спілкуватися з недуховними людьми. Коли ти спілкуєшся з недуховними людьми, ти ніби відвідуєш будинок для божевільних. Якщо ти не дуже-дуже сильний, ти зазнаєш певного впливу.

Якщо ти медитуєш, тобі необов’язково досягати найвищої висоти, щоб допомагати іншим духовним шукачам. Коли ти сам піднімаєшся високо, дуже високо, ти можеш допомогти своїм молодшим братам, які теж практикують духовність, але ще не піднялися так високо, як ти. Але це безглуздя з твого боку – намагатись допомогти людям, які взагалі не мають духовних поривань. Ти не зможеш змінити їхню природу, тому що вони не хочуть змінюватись.