Йога і медитація

Коли психологи інтерпретують кольори, вони здебільшого мовлять з ментального плану. Вони користуються інтелектом чи силою розуму. Але коли духовний шукач інтерпретує кольори, він користується своїм внутрішнім баченням. Тому його інтерпретація –  зовсім інша.

Є багато людей поверхневих і не дуже глибоких. Кольори у цій книзі приваблять їх та дадуть поживу їхній допитливості. А глибоким шукачам ці кольори подарують натхнення, наповнять енергією, допоможуть осягнути Безкінечне в кінечному і Безсмертне у смертному.

Кольори є знаками різних явищ. Так, срібний колір має особливе значення, яке можна застосувати у кожній сфері. Срібний колір означає чистоту. Коли ви бачите цей колір під час медитації, вам треба знати, що ви досягли величезного прогресу в житті щодо чистоти. Коли ви бачите срібний колір, в цей час вам потрібно відчувати, що ваш розум стає чистим, ваш витал (емоційна складова) стає чистою, свідомість вашого тіла стає чистою. Це також можна робити, коли ви бачите срібний колір у творах мистецтва.

Якщо ви бачите кольори в своїх медитаціях чи снах, ця книга допоможе зрозуміти їхнє значення – але тільки якщо ваші сни і медитації дуже глибокі. Якщо ж сон чи медитація є поверхневою, вам не допоможе звернення до цієї книги. Якості, описані в ній, відповідають певним кольорам на внутрішньому плані, на психічному плані. Якості цих кольорів можуть бути дуже різними, коли кольори знаходяться на фізичному плані. Але якщо ви увійдете до психічної свідомості, то зможете побачити зв’язок між кольорами в цій книзі й зрозумієте їхнє значення та важливість.

Як можна бути більш свідомим психічного плану? У тілі є сім головних психічних центрів, чи чакр. Ці центри знаходяться не в фізичному, а в тонкому тілі. На маківці голови є центр, який зветься Сахасрара, тисячопелюстковий лотос. Між бровами і трохи вище – місце бачення, яке називається Аджна. В основі горла – чакра мовлення і втілення. Ми звемо її Вішуддха. В центрі грудей розташована Анахата, серцева чакра. Здебільшого люди саме з неї отримують психічну силу. На рівні пупка розташована Маніпура. На рівні селезінки є ще один центр – Свадхістхана, а нижче, біля основи хребта, розміщена чакра Муладхара. Це сім основних чакр. Коли шукач свідомо концентрується на цих центрах, він розвиває психічну силу. Він може не знати справжньої назви центру, але якщо він концентрується в правильному місці, він автоматично отримує певну інтуїтивну силу.

Щоб чакри відкрилися і кундаліні почала функціонувати, треба концентруватись на кожній чакрі. Ця духовна дисципліна – один спосіб здобути психічну силу. Щоб її отримати, потрібно наполегливо працювати. Інший спосіб здобуття психічної сили – за допомогою мантри. Якщо повторити особливу мантру багато разів, то немає необхідності концентруватися на певному центрі. Потрібно тільки повторити певну мантру певну кількість разів, і можна отримати психічну силу.

Психічна сила наділена величезною красою, немов краса квітки чи краса місяця. Хоча це тільки прояв Божественної Сили, ця психічна сила сама собою є зримою. Загалом, психічна сила – то є сила дитини, але ця сила може врешті-решт стати безмежною через свою повну єдність із Джерелом. Зазвичай психічна сила – то сила, яку має дитина через свою повну і постійну єдність зі своїми батьками. Дитина вважає внутрішні надбання батьків своїми власними. Не варто й говорити, що це повністю виправдано.

Хоча психічні центри не пов’язані безпосередньо з кольорами, у них є свої кольори. Кожна чакра втілює певні кольори. Муладхара, чи коренева чакра, має чотири пелюстки червоного та жовтогарячого кольору. Чакра селезінки, Свадхістхана, має шість пелюсток жовтогарячого, синього, зеленого, жовтого, фіолетового кольорів та кольору крові. Колір крові в цій чакрі переважає. Пупкова чакра, Маніпура, має десять пелюсток рожевого, жовтогарячого та зеленого кольорів,  але зелений переважає. Серцева чакра, Анахата, має дванадцять яскраво-золотих пелюсток. Горловий центр, лотос Вішуддха, має шістнадцять пелюсток синього та зеленого кольору. Аджна чакра має лише дві пелюстки, але всередині кожної пелюстки сорок вісім пелюсток, які мають колір троянди. Вінцевий центр, Сахасрара, має тисячу пелюсток, якщо точніше, дев’ятсот сімдесят два. Вони забарвлені у багато різних кольорів, але переважає фіолетовий.

Щирий шукач може концентруватися й медитувати на ці кольорові кола, щоб вивести вперед якості, які уособлюють кольори. Слід концентруватись на тому кольорі, який допоможе вивести наперед якості, що їх вам зараз бракує. Ви самі можете обирати. Колір, що дає вам найбільшу радість, наймиттєвішу радість, колір, який вам подобається, приваблює – і є той колір, який вам захочеться обрати. Якщо ви розмістите перед собою декілька кольорів, і один з них тягтиме вас до себе, мов магніт – це і є ваш колір, колір для вашого осягнення і проявлення.

Лікування через кольори

Також ви можете концентруватись на цих кольорах, щоб позбавитися від фізичних вад. Немає правил щодо того, який колір для цього найкращий. Це повністю залежить від розвитку шукача. Намагаючись вилікувати себе, слід обирати той колір, до якого є особливе відчуття. Тільки тоді ви зможете вилікуватися миттєво. Якщо ви правильно оберете колір, з того дня ваше життя може стати збалансованим. Але це обов’язково має бути колір, який вам подобається, щоб він міг стати ефективними ліками. Якщо я люблю червоний більше за блакитний, лише червоний зможе мене вилікувати. Та якщо вам подобається блакитний, ви маєте обрати блакитний, тому що вас зможе вилікувати блакитний. Колір, який дає вам внутрішню радість, стає вашими ліками, тому що внутрішня радість миттєво лікує вас.

Якщо вам, приміром, подобається блакитний, то дивіться на нього й концентруйтесь на ньому. Або спробуйте уявити, що він всередині вас, що ви перетворюєтесь на цей колір. Ви миттєво відчуєте радість, і ця радість втамує ваш біль і звільнить від фізичних вад. Радість називається захватом. Щойно ви відчуєте захват, щойно ви станете сповнені захвату – всі вади у вашій фізичній природі, що проявляються як біль і страждання, зникнуть.

Важливість кольору

Все має колір, чи то фізичний предмет, чи енергія життя, витальна емоція, ідея чи почуття. Все у цілому творінні Бога має колір та уособлює колір. Людина також має свій колір. Насправді вона має більше, ніж один колір, тому що її внутрішні сутності також мають свої кольори.

Колір – вираження свідомості, чи, так би мовити, її зовнішня оболонка. Це зовнішнє вбрання свідомості, її зовнішня прикраса. Свідомість – у внутрішньому світі, а колір – це прояв її краси. Колір збільшує зовнішню красу і підсилює зовнішній прояв свідомості.

Якщо ми схочемо відокремити свідомість від кольору, то маємо сказати, що свідомість безкінечно важливіша за колір. Без свідомості неможливо проявити нічого. А без кольору можна й осягнути, і проявити. Однак ми маємо знати, що у самої свідомості є колір. Отже, у цьому розумінні свідомість і колір стають нероздільними.

Говорячи про кольори, ми вирізняємо білий, синій, зелений тощо, але маємо знати, що кожен відтінок – то є окремий колір. У музиці сім нот, але кольорів існує набагато більше, ніж сім. Так, веселка має сім кольорів, але якщо подивитись пильно, можна побачити, що кожен колір має зовсім різні відтінки. Блакитний може бути таким блідим і ніжним, що стає майже білим, або темним і насиченим, кольором морської хвилі.  Коли фіолетовий дуже яскравий, він зовсім не схожий на блідо-фіолетовий. Різниця між ними – як між землею і Небесами. Обидва називаються фіолетовим, але вони зовсім різні.

Є велика різниця між яскравими й приглушеними кольорами. Від приглушених кольорів внутрішні сутності отримують набагато більше радості й захвату. Від яскравих кольорів зовнішні відчуття, зовнішні сутності отримують більше захвату. Що ніжніше колір, то більше радості отримує внутрішнє єство. Що яскравіше колір, то більше радості отримує зовнішнє єство.

Іноді мене запитують, які взаємини між музикою й кольорами. Потрібно знати, що ноти музики співвідносяться з кольорами. Кожна нота музики має свій колір. Але колір певної ноти залежить від рівня внутрішнього розвитку шукача. Якщо шукач на дуже високому рівні і є духовно розвиненим, то, граючи певну ноту, він побачить зовсім інший колір. Той самий шукач, почувши певну ноту, буде бачити зовсім різні кольори залежно від того, чи він перебуває у низькій свідомості чи у своїй найвищій свідомості. Це залежить від висоти людини в той момент, коли вона творить музику.

Є досить немало кольорів за межами нашого людського сприйняття. Є багато кольорів, що навіть не мають назв, тому що їх неможливо побачити через людські органи відчуття. Їх бачать лиш внутрішнім баченням, третім оком.

Як колір приходить до буття? Колір приходить до буття через внутрішнє пробудження та внутрішню еволюцію. У прояві кольорів на Землі завжди є інволюція та еволюція. Коли певний колір сходить з високого плану й приходить у світ – на земну сцену – ми звемо це інволюцією. А коли той самий колір хоче проявити себе й підіймається вгору знизу, ми звемо це еволюцією. Інволюція – для осягнення, еволюція – для прояву.

У внутрішньому світі колір – це обіцяння. У зовнішньому світі колір – це здійснення. У внутрішньому світі кожен колір втілює обіцяння, а у зовнішньому світі кожен колір намагається виконати це обіцяння – проявити Бога, не ставлячи умов.

Зазвичай, коли ми бачимо дещо на фізичному плані, ми надаємо певного значення його кольору. Значення, яке певне явище чи предмет має на духовному плані, ми намагаємося застосувати до фізичного плану. Наприклад, зелений завжди означає надію, нове життя, нову енергію. А блакитний означає духовність.

Стосовно прояву, певний колір може мати одне значення на одному плані свідомості, а на іншому плані він може мати зовсім інше значення. Кожен план втілює певне значення для кожного кольору. Наприклад, на фізичному плані червоний може означати могутність, силу. Але на внутрішньому плані він може повністю змінитися і отримати інші якості. І тоді він може означати радість.

Є сім вищих і сім нижчих світів. Коли кольори проходять крізь ці світи, вони можуть змінюватися. Їхня сутність та реальність можуть повністю, повністю змінюватись, коли вони сходять з вищих планів до нижчих. Це необов’язково повинно відбутися, та це трапляється дуже часто.

Колір може розпочати подорож  з одного плану як дуже насичений синій, а коли він опиняється на іншому плані, то може стати блідо-блакитним. Колір може бути дуже світлим, він може долинути з тонкого світу ледь помітною хвилею. Але коли він торкається земної свідомості, він може стати чітким і вираженим  чи дуже темним і насиченим. Це все залежить від Волі Бога. Це схоже на те, як можна спуститись з дерева. Іноді ми можемо спуститися обережно й не поранитися. Іншого разу ми можемо поквапитись та, можливо, подряпати ноги й руки. Тоді, коли ми опинимось у підніжжя дерева, будемо усі в синцях та подряпинах. Та насправді кольорам не завдається шкоди, це просто так Гуру дає пояснення через приклад.

Не лише кольори можуть бути різними на внутрішньому та зовнішньому планах. Це саме вірно і про космічних богів. Космічні боги й богині мають різну форму на різних планах свідомості. Можна сказати й так, що коли ми бачимо їх на різних рівнях свідомості, вони мають різний колір. Наприклад, коли ми бачимо Махакалі на фізичному плані, вона темна та виглядає жахливо – дуже сердита, розлючена й руйнівна. Але та сама Махакалі, якщо побачити її на найвищому плані, виявляється золотою. Там, на найвищому плані, вона надзвичайно прекрасна та сповнена співчуття.

Найперша й найвідоміша з Вед – Рігведа. Вона починається з опису космічного бога Агні, Бога вогню. Огонь означає поривання, а поривання й послання Вед нероздільні. Полум’я, яке уособлює Агні –  внутрішнє пробудження. Полум’я не має диму й нічого не опалює. Це внутрішнє полум’я лине догори й тільки просвітлює й піднімає нашу свідомість. Агні, вогонь, проявляє себе у семи формах і має сім важливих внутрішніх імен: Калі, чорний, Каралі, жахливий, Моноджава, стрімкий, мов думка, Сулохіта, червоний мов кров, Судхумраварна, відтінений димом, Сфулінгі, той, що розкидає іскри, та Вішваручі, найпрекрасніший.

Калі, чорний, насправді не є чорним. Калі – це божественна сила в нас, що бореться проти ворожих сил. Коли Мати Калі бореться з демонами на полі битви життя, на витальному плані ми бачимо її як темну й безжальну богиню. Та на найвищому плані свідомості Мати Калі вся золота. Там вона – краса незрівнянна. Її краса – не фізична краса. Ця краса – її внутрішня краса, що підіймає людську свідомість до найвищого рівня захвату.

Коли ми бачимо справжню духовну красу, ми відчуваємо, що хочемо обійняти увесь світ як наш рідний. Тоді ми відчуваємо, що не просто обіймаємо світ, а стаємо світом. Ми відчуваємо, що ні всередині нас, ні навколо немає нічого темного. Зараз ми усюди навколо бачимо темряву. Якщо ми щирі, то бачимо темряву також і в собі. Але коли ми побачили справжню духовну красу, ми миттєво відчуваємо, що всередині нас – потік краси, а те, що навколо – тільки віддзеркалення того, що всередині.

У внутрішньому світі дещо може бути набагато прекраснішим, ніж у зовнішньому світі, тому що внутрішній світ – джерело. У джерелі краса тільки щойно розквітла. Тут немає протиріч, які руйнують красу. Коли щось створюється у зовнішньому світі, це може бути розкритиковане, ревнощі та заздрість можуть увійти у це. Наше зовнішнє око скаже, що ці сили не зашкодять створеному, але якщо подивитися внутрішнім оком, ми побачимо, що відбулося руйнування. Та у внутрішньому світі воно є абсолютно свіжим, ніхто не доторкнувся до нього. Внутрішнє око не забруднює, воно – сама єдність. В зовнішніх очах є заздрість та ревнощі. Якщо ми подивимося на щось з неправильною думкою чи у низькій свідомості, це вплине на те, на що ми дивимося. Але якщо ми маємо устремління, наше устремління додасться до краси й реальності того, на що ми дивимося. Якщо ми цінуємо щось, воно отримує більше сили. Загалом можна сказати, що у зовнішньому світі ми бачимо через відчуття роздільності, а у внутрішньому світі ми бачимо світлом єдності. Тому природно, що те, що ми бачимо у зовнішньому світі, відрізнятиметься від того, що ми бачимо у внутрішньому світі.

Душа діє у внутрішній свідомості, але вона використовує колір, щоб проявити себе. Душа може проявити свою красу чи силу чи іншу свою якість через колір.

Кожна душа може мати два, три чи більше кольорів, але часто вона обирає один колір, щоб проявити свої головні здібності чи якості. Якщо душа обирає один певний колір як домінуючий, вона, можливо, зуміє легко проявити себе і свої здібності, тоді як якщо вона обере інший колір, можливо, їй буде складно проявити себе. Загалом вона обирає той колір, який їй подобається, і який є найлегшим для її прояву у даний час.

У внутрішньому світі є незліченні кольори. У світі душі навколо є дуже багато кольорів, серед яких душа може обирати. Це ніби опинитися у великому магазині чи супермаркеті. Там душа обирає той колір, який хоче. Щойно душа обере головний колір, цей колір залишиться в людини. Якщо людина має устремління, її колір може змінюватися, якщо на це є Воля Бога. В іншому випадку колір залишається тим самим. Тільки він може стати яскравішим. Зазвичай основний колір духовних Вчителів – синій. У моєму випадку, мій основний колір також синій. Але якщо інші душі хочуть обрати інші кольори, вони повністю вільні це робити.

Чисто білий – не найвищий з кольорів. Немає такого поняття, як найвищий чи найнижчий колір. Кожний колір має своє найвище й найнижче. Блакитний може бути у своєму найвищому, зелений може бути у своєму найвищому, білий може бути у своєму найвищому. Але кожна людина має обрати, який колір вона хоче принести з вищого для свого прогресу. Вона має обрати той колір, який допоможе її найшвидшому прогресу.

Якщо ви бачите, що хтось відкритий до вас, ви обираєте бути разом з цією людиною. У кімнаті може бути десять людей, та одна людина з десяти може бути найвідкритішою до вас, тому ви оберете саме її. Це внутрішній зв’язок, що проявляється через симпатію. Якщо є внутрішній зв’язок, то він природно проявляється через зовнішнє надання переваги. Так само, коли душа хоче проявити себе, вона озирається навколо й придивляється, який колір миттєво озивається на її світло. Тоді душа приймає саме цей колір.

Коли людина відчуває до когось симпатію, необов’язково її душа має той самий колір, що й душа іншої людини, чи має ті самі якості. Душа, до якої вона відчуває симпатію, може бути душею, що доповнює її, й мати якості, що доповнюють її якості.

Немає чіткого правила щодо того, що певний колір найбільш успішно представляє реальність. Це повністю залежить від реальності, залежить від того, коли та як реальність воліє проявити себе й через який колір вона хоче проявити себе. Цієї миті вона, можливо, схоче проявити себе через синій колір, вона схоче, щоб синій представляв її реальність. Та наступної миті вона може захотіти, щоб її реальність була представлена зеленим, і тоді вона обирає зелений. Це повністю залежить від побажання, чи волі, реальності. Реальність вільна обирати свого представника.

Коли проявляється найвища реальність, їй потрібен не лише колір, але й звук, форма, аромат і смак. Тому що лише так реальність може бути побачена, відчута й проявлена у своїй цілісності.

 

Переглянути інші кольори 

З книги Шрі Чинмоя “Королівство Кольорів” (Colour Kingdom)